Григорий Андреевич Лишин - композитор и поэт 1854 -1888г.г.

Лишин Г.А.Россия богата талантами, но, к сожалению, ей часто приходится испытывать их преждевременную утрату.
Жизнь Григория Андреевича Лишина была коротка: он родился в Петербурге 23 апреля 1854 г. и умер на 35 году - 15 июня 1888г.
Его родители были: отец Лишин Андрей Федорович и мать Констанция Ивановна.

Подробнее...

Нащадки дворян Березовських розворушили інтерес чернігівців до вивчення своїх родоводів

Олена МалишкоВіднедавна в селі Старий Білоус під Черніговом час від часу стали збиратися нащадки дворянських родів. На гостину в колишню садибу місцевого поміщика "середньої руки" Павла Березовського їх запрошує його праправнучка, киянка Олена Малишко. В напівзруйнованому будинку свого предка вона організовує науково-практичні конференції на історичну тематику з генеалогічним ухилом, які вже отримали назву Старобілоуські читання. Остання проходила у травні поточного року й була присвячена культурі і мистецтву дореволюційного Чернігова. Інтерес до цих заходів в обласному центрі щораз підвищується, і їх уже охоче відвідують вчені-історики та музейні працівники. Набувають читання розголосу й поза межами Чернігівщини. Про рід Березовських, спробу та мету повернення родового гнізда з Оленою Малишко розмовляє кореспондент УКРІНФОРМу.

Подробнее...

И музы вновь заговорили…

Культурологический проект «Усадьба П.Г. Березовсеого. Возвращение» в с. Старый Белоус Черниговского района, Черниговской области получил новый импульс для своего развития. Очередная научно- практическая конференция «Чернигов дореволюционный. Культура и искусство» в рамках постоянно действующего с 2009 г. цикла Старобелоусские Чтения была проведена 14 мая 2011 года.

Подробнее...

Родовід: історія одного дому

 

З раннього дитинства я з великою цікавістю слухала розповіді моєї прабабусі Марії Павлівни Стефанової, в дівоцтві – Березовської, про її життя в маєтку батьків у селі Старий Білоус Чернігівського повіту, Чернігівської губернії.

В ті далекі сімдесяті, коли я ще навчалась у школі, тема дворянства була практично заборонена.Цей об;ємний пласт історії викреслили зі шкільних підручників ті й загалом з життя суспільства. А спогади про минуле зостались лише в пам;яті обмеженого кола людей, таких як і моя прабабуся. Перебуваючи вже у похилому віці, вона ніколи не скаржилась на бідність, невлаштованість, численні хвороби, які насідали з роками.Покора і смирення, так властиві її соціальному стану і взагалі всьому тому поколінню, залишалися з нею до кінця днів.

Подробнее...

Нащадки родини Березовських віднайшли маєток своїх предків на Чернігівщині

 

Вони повертаються. Нащадки шляхетської родини Березовських віднайшли маєток своїх предків на Чернігівщині. Щоправда – в аварійному стані. За останні сто років його жодного разу не ремонтували. Тепер праонучка колишніх хазяїв хоче отримати споруду назад. У сільраді руїни дворянського гнізда задарма – не віддають.

Колись сюди під'їздили екіпажі, тепер складно підійти, не забруднивши чобіт.

Праонучка тутешніх господарів заводить журналістів до маєтку. Його звели наприкінці 19 століття. А вже з приходом більшовиків – дворянська родина втекла звідси за одну ніч. Їх повідомили – ідуть із погромом. Про те, що будинок уцілів, нащадки Березовських довідалися лише два роки тому. Проте споруду застали вже ледь не при смерті. Дерев'яні стіни зогнили, а цегляний підмурівок – розсипається.

Подробнее...

Трагедія дворянського роду Комаровських – предтеча Голодомору

 

Нова розповідь Олени Малишко (Березовської), дослідниці старовинних дворянських родів Чернігівщини, вразила мене не лише драматичними фактами історії, які чомусь приховуються й донині, а й яскравою достовірністю того, що було нашою національною ганьбою і тяжким уроком на майбутнє. Ця дослідницька стаття є ще і справедливим протестом проти цинічних спроб деяких політиків знову повернути святкування Жовтневого перевороту 7 листопада – воістину кривавої дати для українського народу, що стало предтечею наступних його страждань і найбільшого з них – Голодомору.

Надія Галковська, поетеса, краєзнавець, голова Чернігівської міської «Просвіти»

 

Подробнее...

Нащадки дворян повертаються і просять повернути відібране майно

 

Поки в Чернігові вже котрий рік споруджують і не можуть ніяк спорудити Будинок дворянського зібрання, нащадки дворянських родин збираються власним коштом відновити родовий маєток своїх близьких, які постраждали від більшовиків. Щоправда, садиба дворян Березовських – не в самому обласному центрі, а в його передмісті, яким можна вважати село Старий Білоус. Тривалий час у цьому приміщенні була школа, а після спорудження нового корпусу, коли дітей перевели навчатися в інше місце, – дворянський будинок вже другий рік у запустінні.

Подробнее...

Черниговская хроника. Олег Стефанов

 

95 – летию со дня рождения посвящается

Давным-давно, в пору моего незатейливого детства, одним из немногих запоминающихся событий был приход гостей.

Приходили часто – на дни рождения, на именины, на большие церковные праздники. В основном, это было общество интеллигентных дам в возрасте.

Помню, как я радостно «ныряла» под стол, чтобы развязать шнурки на чьих- нибудь ботинках или стащить туфельку. Взрослые разговоры были мне не очень интересны. Но гости не сердились – мне было от силы лет пять.

Пили чай, играли в лото и во «Флирт цветов», а иногда и смотрели фотографии, которые хранились почему-то  не в альбомах, а в двух старинных дамских сумочках, извлекаемых по необходимости из платяного шкафа.

На одной из фотографий был изображен удивительно благородный молодой человек. С какого-то момента я уже знала, что это Олег, прабабушкин сын, пропавший без вести в Великую Отечественную в возрасте 24 лет.

Подробнее...

В Старом Белоусе возрождают усадьбу Березовских

Старобелоусская средняя школа производит впечатление на всех: красивая, внушительная постройка из белого кирпича, хороший ремонт, огромная спортплощадка... Уже несколько лет местная детвора занимается в новом здании.

— А что же теперь в старой школе? — интересуюсь я у полнокровного сельского жителя.

— Так это ж ее сейчас паны поедут святить! — радостно отвечает он.

«Паны» — это Елена Малышко и Андрей Замятин, супруги-киевляне, которых три года назад привело в Белоус желание посмотреть на место, где был когда-то прапрадедов дом. Оказалось, что не был — а есть.

Подробнее...

"Генерал в серебряном гробу", или Частный случай поручика Красовского

 

На закрытом кладбище в Яловщине бывает не так уж много народу. В стороне от основных аллей, под высокими березами, стоит небольшой черный памятник. «Здесь покоится прах поручика Новгородского драгунского полка Русской Императорской армии Красовского Владимира Михайловича, 1887—1914».

Почему офицер, погибший в 1914 году, похоронен на кладбище, открытом в начале 70-х?

36 лет назад

Малюсенькая, в двести слов, заметка на последней странице «Деснянской правды» за 1974 год — рядом с новостями о футболе и результатами «Спортлото»… Рубрика: «Пригоди», заголовок: «Знахідка в ниші».

 

Подробнее...

Осіннє ретро

 

І знову відбулося часове занурення в минуле столітньої давнини, коли (вже втретє!) гостинно відчинилися двері старовинного будинку Березовських у Старому Білоусі, щоб прийняти гостей з Чернігова, Києва, далекої Москви. Це нащадки славних чернігівських родів, історики, краєзнавці, вчителі, студенти, місцеві жителі.

Так розпочався 2 жовтня круглий стіл «Дворянство Чернігівської губернії. Історія та долі» в рамках постійно діючих «Старобілоуських читань», мета яких далекосяжна і амбітна: створення першого у Сіверському краї приватного музею-садиби Павла Березовського. Ініціатор заснування такого культурного осередку, а, можливо, й універсального духовного центру – Олена Євгенівна Малишко, нащадок роду Березовських, що сягає корінням видатного українського композитора 18 ст. Максима Березовського.

Подробнее...

Сохраненная судьбой

Сохраненная судьбой

 

 

 

 

 

 

В ноябре прошлого года, рассказывая о драматической истории, разыгравшейся в с. Старый Белоус сто лет назад, — когда была в собственном доме убита целая дворянская семья — мы задали читателям вопрос: интересна ли вам эта история? Хотите ли вы узнать, что стало дальше с единственным уцелевшим в резне потомком Комаровских — трехлетней Оксаной, выданной нянькой за свою дочь? И ответом было: «Да, хотим». Это частная история — но она одна из многих… И может быть, этот взгляд в давнее прошлое поможет нам лучше понять настоящее?

 

 

О судьбе Ксении Александровны рассказывает ее сын, киевский инженер Борис Шрамченко.

Подробнее...

"Дом о шести покоях"

 

"Бабуся Манечка" чомусь думала, що маєток знищили, як і дворян, а боліло настільки, що навіть боялася поцікавитися долею свого родового гнізда. Тихесенько, щоб ніхто не почув, розповідала своїй правнучці, радянській школярці, що це був "дом о шести покоях"...